Українець з очерету виробляє панелі для стін

11.02.2019

 46-річний житель села Ярушичі Стрийського району Львівської області Василь Смеркло рік тому «вийшов з підпілля». До цього він кілька років нелегально займався заготівлею очерету - на болотах і ставках цього добра вистачає. Разом з другом вирішив побудувати очеретяний бізнес. Накосили вручну дармової сировини. Але їх підприємницької кмітливості вистачило лише на це, а також на те, щоб висушити укіс і зв'язати його в снопи. Що робити далі, вони мали слабке уявлення. Загалом, друг Василя охолов до справи.

– Цілий рік я безуспішно шукав застосування своїй сировині - не знав, куди її подіти, - розповідає Василь Смеркло. - Крім як відправити до Польщі, інших ідей не виникало. Але з такою маленькою партією їхати туди не мало сенсу. Оренда фури обійшлася б дорожче, ніж отриманий дохід. Нарешті ми зкооперувалися ще з одним бізнесменом-початківцем. Удвох ледь нашкребли КамАЗ очеретяних снопів (майже три тонни) і поїхали продавати його полякам. Наші витрати, звичайно, не окупилися, зате я зрозумів одне: щоб мати прибуток, потрібно  торгувати не сировиною, а готовими виробами.

Навесні позаминулого року, почувши про те, що у Львівській області за підтримки Світового банку реалізується пілотний проект Міністерства соціальної політики «Рука допомоги», Василь Смеркло вирішив, що це прекрасний шанс отримати безвідсотковий кредит і нарешті почати власну справу з виробництва утеплювачів панелей з очерету.

– Очеретом і всім, що з ним пов'язано, я неофіційно займався років п'ять, безуспішно намагаючись розбагатіти, – з посмішкою розповідає колишній швець Василь Смеркло. - Не одну годину просидів в Інтернеті, осягаючи ази технології виготовлення утеплювальних щитів з цього екологічно чистого матеріалу. Вирішив, що люди повинні зацікавитися ними, адже екологія зараз в моді. Правда, спостерігаю це лише за кордоном. У моєму рідному селі, наприклад, ніхто ще не купив у мене жодної утеплювальної панелі. Хати очеретом теж ніхто не покриває. А ви знаєте, до речі, що в багатьох європейських країнах, в тому числі в Нідерландах, де я два роки поспіль практикувався робити очеретяні дахи, прийняті програми щодо демонтажу шиферу?

Шифер, що містить шкідливий для здоров'я людини азбест, європейці утилізують, замінюючи його екологічно чистим покрівельним матеріалом - або глиняною черепицею, або очеретом.

Ну, і скільки може служити очеретяний дах? Він же недовговічний ...

– У Нідерландах ми якось реконструювали дах 350-річного цегляного будинку, який був зроблений з очерету вісімдесят років тому. І господар не захотів покривати його іншим матеріалом. Товщина даху – 30-45 сантиметрів: прекрасний захист від холоду і спеки. Півстоліття гарантовано буде служити.

Так ви за рахунок мікрокредиту, взятого у Міністерства соціальної політики, навчалися в Нідерландах новій справі?

– Ні, гроші за програмою «Рука допомоги» виділяються виключно на придбання обладнання або матеріалів, згідно із затвердженим бізнес-планом. Учасники проекту «живими» цих коштів не бачать. Отже, ні проїсти, ні пустити їх наліво неможливо. Мені, наприклад, в першу чергу потрібна хороша електрична косарка, щоб збільшити обсяги заготівель, і спеціальний верстат для вирівнювання очеретяних стебел. Купив також нитки і дріт. І справи пішли швидше. До того ж, участь у проекті дозволила мені легалізуватися. Тепер я офіційно приватний підприємець.

А в Нідерланди їздив у складі будівельної бригади, організованою моїм польським партнером Мар'яном Ямброзіком (тим самим, якому я колись поставляв сировину). У нього своя фірма, що спеціалізується на покрівельних технологіях з екологічно чистих матеріалів. І я подумав: коли вже освоїв виробництво і монтаж утеплювальних очеретяних панелей, то повинен вміти і дах укрити, щоб міг запропонувати замовникам повний будівельний цикл. У планах - виробляти очеретяні сендвіч-панелі, з яких можна зводити стіни.

На батьківщині стала в нагоді наука?

–​ Дуже непроста ця наука, скажу я вам. Треба мати силу в руках. При укладанні очерету потрібно розуміти, куди більше снопіков подати, куди менше, як їх укласти біля вікон на даху, кожен вирівняти, підбити ... Голландці (а там багато майстрів, які працюють з очеретом) встановлюють на дахах ще різні фігурки, які вкривають цим матеріалом, заламуючи його певним чином. Загалом, за день, як, наприклад, покрівлю металочерепицею або шифером, цю науку не збагнути. Та й за рік практики теж складно стати хорошим професіоналом. Два моїх товариша, яких я планую взяти до себе на роботу, вже третій рік працюють у Мар'яна. Упевнений, вони повернуться відмінними фахівцями і їх вміння буде затребуване в Україні.

Техніку виготовлення очеретяних плит Василь підглянув у одного майстра з Полтавської області. Спостерігав, як він готує висушені стебла: знімає з них листя, акуратно прочищає внутрішні порожнини від перегородок і плівок, укладає шарами в спеціальному верстаті і спресовує матеріал до потрібного розміру. Через кожні десять сантиметрів ставить металеві скоби, які стягують стебла.

І скільки таких плит може зробити одна людина за день? – цікавлюся у свого співрозмовника.

– Ручна праця тому й цінується дорого, що вона дуже копітка, вимагає уважності та вправності. Моя продуктивність – вісім - десять щитів за день, це приблизно двадцять квадратних метрів. Один квадратний метр продаю за сто гривень. Плити роблю різні по довжині, ширині і товщині – в залежності від побажань замовників. Але у мене поки немає великих замовлень, так що працюю без напрягу. На Галичині люди тільки придивляються до цієї технології. Хтось утеплює поки одну стіну хати, хтось лише ґанок. Правда, одна жінка з Коломиї замовила відразу сто квадратних метрів утеплювача для свого дерев'яного будиночка. Люди хочуть переконатися, що очеретяні плити дійсно так само ефективні, як і прості в застосуванні: поклав металеву сіточку і штукатуриш.

І яка ж вона, ця ефективність?

– Щільно укладені стебла очерету створюють відмінну теплоізоляцію. П'ятисантиметрові по товщині плити замінюють цілу цеглину. Чому ця рослина екологічне чиста? Тому що росте всього рік і не встигає набратися шкідливих речовин. На жаль, синтетичні утеплювачі – вата, пінополістирол, пластик – можуть бути шкідливі. А стебла очерету через свою трубчасту структуру мають не лише дуже низьку теплопровідність та хороший захист від шуму, але й відмінну паропроникність, що дозволяє стінам дихати.

Важливою перевагою очеретяного утеплення є його стійкість до впливу різного роду мікроорганізмів, що провокують гниття матеріалу та появу грибка.

 А раптом миші в ньому заведуться? З'їдять будинок?

– У мишей страх перед очеретом на генетичному рівні: у ньому водяться їх найлютіші вороги —  змії. Тому миші в ньому не заводяться. І пацюки, до речі, теж. Більш того, і гризуни, і комахи при контакті з очеретом гинуть.

Проте він горить швидко ...

– Займистість, мабуть, єдиний недолік очерету. Але він легко усувається. Дієвим і недорогим засобом протипожежної профілактики є обробка спеціальними розчинами - антипиреном або бішофітом.

Грошей, виділених за програмою «Рука допомоги», вистачило для розкрутки бізнесу?

– Поки я не в «плюсі», але прогрес є. Якщо раніше не знав, припустимо, як просувати свій товар на ринок, то зараз маю можливість консультуватися з фахівцями, які підказують конкретні кроки. З їх допомогою відкрив власний сайт під назвою «Екоутеплення».

А взагалі, вважаю: щоб бути успішним у житті, потрібно мати мету і сильне бажання її досягти. А ще працювати не покладаючи рук.

– Одним з «побічних» ефектів нашого проекту, на який ми спочатку навіть не розраховували, стала легалізація деяких підприємців, як у випадку з Василем Смеркло, – розповідає координатор проекту «Рука допомоги» Інна Шинкаренко. –Вони побачили перспективу розширення свого бізнесу за допомогою державної програми і погодилися вийти з тіні. І тепер держава отримала нових платників податків, нові легальні робочі місця, відновлює довіру людей до себе.

Проект «Рука допомоги» – лише маленька частина великої допомоги Світового банку, спрямованої на вдосконалення соціальної політики в Україні. Ця сума обчислюється 300 мільйонами доларів. На реалізацію нашого проекту в минулому році було виділено 20 мільйонів гривень, і всі вони освоєні. Бум бажаючих взяти мікрокредит на розвиток власної справи почався у вересні, рівно через рік після старту ініціативи Мінсоцполітики. До цього часу ті, хто вичікував, переконалися, що програма дійсно працює.

Спочатку, півтора роки тому, звичайно, доводилося проводити велику роз'яснювальну роботу, в тому числі і серед чиновників трьох визначених Кабміном областей для проведення соціального експерименту – Харківської, Львівської та Полтавської. І серед внутрішніх переселенців, малозабезпечених, а також серед працездатних людей, що опинилися на обліку в центрах зайнятості, на яких розрахований проект. Це, до речі, досить непростий контингент. Серед малозабезпечених, як виявилося, є такі, хто вже в третьому поколінні живе на соціальну допомогу. Не працювати стало звичкою для багатьох: чим довше триває період безробіття, тим складніше людині реалізувати себе і тим легше втратити мотивацію до роботи, надію на покращення життя.

Деякі взагалі не могли навіть мріяти про власну справу, тому що були дуже бідними. Дехто намагався зайнятися бізнесом, проте боявся брати кредити в банку під шалені відсотки. А тут їм раптом пропонують безпроцентну позику до 70 тисяч гривень, повернення якої майже в повному обсязі зараховується по сплачених сумах податку протягом трьох років. Нам було важливо повернути фізично активних людей на ринок праці, вивести їх зі стану бідності. Не просто, як то кажуть, нагодувати один раз, а дати вудку в руки і навчити ловити рибу.

 Скільки людей стали учасниками проекту? Яка сума була виділена для їх підтримки?

– Отримали поворотну матеріальну допомогу на розвиток власної справи 243 людини. У Львівській області - 115 осіб, в Харківській області - 70, у Полтавській - 49. Решта - жителі трьох територіальних громад Донецької, Чернігівської та Житомирської областей, на які ми розширили експеримент влітку минулого року.

З початку реалізації ініціативи Мінсоцполітики нам вдалося працевлаштувати понад дві тисячі осіб з числа малозабезпечених і внутрішньо переміщених осіб і близько тисячі залучити на тимчасові роботи.

Звичайно, можна сказати, що створення в країні 243 нових підприємців, які взяли до себе на роботу 56 чоловік, – це крапля в морі. І сплачені ними за рік з невеликим понад 1 мільйон 300 тисяч податків теж начебто небагато. Але ж більшість цих людей держава раніше утримувала за свій рахунок. Тепер, розуміючи, якої віддачі можна очікувати від цієї ідеї, ми формуємо новий підхід до вирішення проблеми зайнятості особливих категорій населення. Як пілотний проект себе вичерпав, а отриманий досвід слід перенести на всю Україну, і треба зробити це максимально швидко. Центри зайнятості вже складають списки очікування на почалася рік. Оскільки механізм запущений, то в регіонах, де працював проект, його реально продовжити.

 У бюджеті передбачені гроші на це?

– На жаль, фінансування проекту в бюджет-2019 не закладено. Однак, як запевнив міністр соцполітики Андрій Рева під час підсумкової конференції пілотного проекту «Рука допомоги», яка відбулася у Львові, отриманий досвід ляже в основу нового законопроекту, спрямованого на поліпшення економічного стану країни за рахунок розвитку малого бізнесу. Документ вже готується і незабаром буде запропонований для обговорення парламентаріям. Хоча до його впровадження, зрозуміло, пройде якийсь час.

Марина КРАВЧЕНКО, спеціально для «ФАКТІВ» (Львів)


до переліку новин

партнери проекту