Підприємець робить незвичайні пандуси

10.09.2018

У Кременчуці на Полтавщині є будинок, в якому ліфт працює тільки до дев'ятого поверху. А на останньому, десятому, живе жінка з інвалідністю. Ці кілька непереборних для неї сходинок до підйомника на багато років зробили її в'язнем чотирьох стін. Вихід (в буквальному сенсі слова) для цієї жінки знайшов Андрій Говоруха – приватний підприємець, який другий рік виробляє металеві конструкції, призначені покращувати життя городянам. Це обладнання для дитячих ігрових майданчиків, спортивних комплексів, а також пандуси для людей з особливими потребами.

– Все почалося з того, що мене попросили зробити заїзд в храм, щоб його могли відвідувати прихожани на візках, – розповідає Андрій Говоруха. – Я почав розмірковувати над тим, яким повинен бути пандус, щоб не заважати іншим відвідувачам підніматися і спускатися по сходах. І придумав відкидний механізм, що дозволяє прибирати конструкцію під стінку, коли вона не потрібна. Ідея багатьом сподобалася, мені почали надходити замовлення від людей з інвалідністю. Згодом я удосконалив свій винахід. Тепер ми виготовляємо пандуси легші і менш громіздкі. Вони складаються і розкладаються, як книжки: одна сторона відкидається направо, інша – наліво. Це полегшує життя і мамам з дитячими колясками. В одному з будинків на прохання чоловіка жінки, яка прикута до інвалідного візка, я разом з помічниками встановив такі розсувні пандуси до другого поверху. Але оскільки там сходинки мають високий кут, встановили ще й лебідку. Коляска чіпляється до неї і буквально злітає вгору.

А ще одна дівчина, яка народилася з ДЦП, сказала, що чекала нас ... 30 років. При з'їзді по крутому спуску в під'їзді її коляска неодноразово переверталася, і дівчина падала, тому взагалі перестала на вулицю виходити.

* Андрій Говоруха: «Тепер ми виготовляємо пандуси легші і менш громіздкі»

Маленька майстерня Андрія Говорухи розміщується в приватному гаражі на околиці міста. У нього в помічниках лише дві особи. Їх зусиллями в Кременчуці за короткий час встановлено вже 23 пандуса, зроблених за індивідуальними замовленнями. Це багато, якщо врахувати, скільки часу і коштів йде у людей з інвалідністю на те, щоб отримати дозвіл на право мати свободу пересування.

Два роки тому «ФАКТИ» писали про полтавчанку Жанну Щеголькову, яка з великими зусиллями за особисті чималі гроші, дотримуючись всіх архітектурних норм, прилаштувала пандус до своєї квартири. За це на вимогу прокуратури, куди поскаржилася сусідка Жанни, департамент архітектурно-будівельної інспекції оштрафував її на 7 тисяч гривень! Для адміністративного покарання людини, яка отримала всі дозвільні документи, знайшовся формальний привід: у неї не виявилося довідки про оренду землі. Але такого документа в принципі бути не могло, оскільки його ніде взяти. Згідно із законом місто вже не розпоряджається землею, а закону, що передбачає передачу землі громаді, немає. Історія набула широкого резонансу в Україні. У ситуацію втрутився навіть уповноважений президента з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич.

А інша полтавчанка, Олена Лісовенко, мама дорослої доньки, яка користується інвалідним візком, склала навіть докладну інструкцію дій для тих, хто зважився побудувати особистий пандус. У ній 55 пунктів, на кожен з яких потрібно документ: куди звертатися і що вимагати. Чи не кожній здоровій людині під силу пройти всі ці кола пекла. На жаль, часто люди з обмеженими фізичними можливостями, зіткнувшись з перешкодами, опускають руки. А є й такі, які накладають на себе руки, не в силах протистояти «залізобетонній» системі.

Але, здається, крига скресла. Ось уже три роки в Україні в рамках реформи децентралізації реалізується програма бюджету участі, яка дозволяє кожному з нас брати участь в розподілі місцевого бюджету. Стартував проект спочатку в Чернігові, Черкасах і Полтаві, а зараз розширився майже на 50 міст в 23 областях. Суть нововведення полягає в тому, що один відсоток з доходів влада віддає на втілення соціальних проектів, найбільш важливих, на думку громадян, в конкретному населеному пункті. Для одних пріоритетом є висвітлення парку, для інших –облаштування дитячих і спортивних майданчиків, для третіх – будівництво тротуарів ...

– Реалізувати ідею, яка дозволить громадянам почувати себе більш комфортно в своєму населеному пункті, має можливість будь-який житель, – розповідає депутат Кременчуцької міськради Володимир Шібашов. – Для цього він повинен подати план на конкурс до міської ради. Але голосують за нього не депутати, а жителі конкретного мікрорайону, де планується щось зробити. Протягом місяця вони вибирають найкращий, на їхню думку, проект шляхом  інтерактивного голосування. Після чого переможцю надають кошти з бюджету участі. Таким чином, приватний підприємець Андрій Говоруха цього року отримав гроші на встановлення великого загальнодоступного спортивного комплексу у дворі школи, у якомц тепер займаються не тільки учні, а й мешканці з сусідніх будинків, люди з обмеженими можливостями.

– Тут сім тренажерів, але завдяки тому, що вони багатофункціональні, на них можуть одночасно займатися двадцять три людини, – показує Андрій предмет своєї гордості. – Дивіться, ось бруси з пандусом. Сюди можна під'їхати на візку і займатися спортом. На інших тренажерах зручно качати прес, м'язи спини, ніг. А рукоход такий широкий, що самий раз влаштовувати на ньому гонки. Все це зроблено за моїми власними кресленнями. І абсолютно безкоштовно для бажаючих підтримувати спортивну форму.

– Будівництво пандусів – коник Андрія, – продовжує Володимир Шібашов. – Завдяки бюджету участі нам вдалося звільнити людей, які пересуваються на візках, від збору безлічі документів, передбачених державними будівельними нормами (ДБН). І значно здешевити саме будівництво пандусів. Все, що потрібно від людей з інвалідністю, це звернутися до міської ради з заявкою і зібрати підписи сусідів, які не проти будівництва. Далі вони шукають виконавця. Після того як він зробить виміри, заявник отримує гроші на виконання роботи – рівно стільки, скільки це коштує за кошторисом.

Можете порівняти економію: пандус, побудований відповідно до державних норм, обходиться в 60-70 тисяч гривень, а у нас один проліт – близько семи тисяч. Так, згідно з ДБН, не можна будувати пандус довжиною всього вісім метрів. Але людині на візку свобода пересування потрібна сьогодні, а не в майбутньому. У нього немає часу чекати багато років дозволу архітектурно-будівельної комісії та виділення грошей з бюджету, адже життя коротке. І він будує пандус завдяки проекту участі під свою особисту відповідальність.

У найближчих планах Андрія – обладнати спортивними снарядами територіальний центр з обслуговування і надання соціальних послуг пенсіонерам та людям з інвалідністю.

Яскраві дитячі ігрові майданчики, встановлені Андрієм Говорухою за програмою бюджету участі в паркових зонах, теж не схожі на інші. У минулому році його фірма подарувала маленьким жителям Кременчука можливість грати на паровозику з двома вагонами, керувати «супутником» і «НЛО», «працювати» на пожежній станції з різноманітними лазами. А в цьому році вже майже готовий «реактивний літак».

* Спортивні тренажери і дитячі гірки, встановлені в Кременчуці по розробкам Андрія Говорухи, стоять наполовину дешевше, ніж у інших виробників

– Смішно згадати, але свою підприємницьку діяльність ми з напарниками починали, маючи з інструментів лише одну дрель, – посміхається Андрій. – По ходу освоєння ринку вивчили креслення, оскільки в Україні не знайшлося постачальників потрібного нам обладнання, а також отримали сертифікат на порошкове фарбування металевих конструкцій. Навчилися робити навіть мішки для боксу. Сировину закуповуємо у місцевих виробників. Зараз нас уже добре знають в місті, і люди замовляють то гірку до дому, то турнік, то гойдалки. Думаємо про розширення фірми. Якщо я працевлаштую двох переселенців, міськрада пообіцяла пільгові умови оренди більш просторого приміщення.

– Те, що Андрій робить для Кременчука, вельми актуально і перспективно, – каже директор Полтавського обласного центру зайнятості населення Катерина Клавдієва. – Це саме те, що потрібно людям тут і зараз. На жаль, соціальні питання більшість підприємців зазвичай відсувають на задній план, а він зробив їх головними у своїй діяльності. Андрій не гониться за надприбутками. Його дитячі та спортивні майданчики, наприклад, вигідно відрізняються від всіх інших, тому що це не стандарт, причому стоять наполовину дешевше, ніж у інших виробників подібного обладнання. Зверніть увагу, на таких майданчиках навіть урни стильні.

Але особливої ​​уваги заслуговують пандуси. Попит на них, особливо зараз, коли з фронту повертаються багато бійців з ампутацією і наслідками серйозних поранень, буде тільки збільшуватися.

Оскільки в Полтавській області за підтримки Світового банку реалізується пілотний проект Міністерства соціальної політики України «Рука допомоги», то Андрій Говоруха за умови оформлення на роботу двох осіб з числа малозабезпечених, біженців або учасників бойових дій на Донбасі, має право отримати безвідсотковий мікрокредит на розвиток бізнесу . Сума підтримки може досягати 70 тисяч гривень, і повертати ці кошти йому не доведеться.

 

Автор: Марина Кравченко, газета "Факти"


до переліку новин

партнери проекту